Вхід
Реєстрація
Евітар
Ефективна дія препарату обумовлена, головним чином, використанням двох активних молекул – трегалозо-6-фосфату, який активізує специфічні та неспецифічні реакції рослин на дію стресу, і мікробного ферменту дезамінази 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, що гальмує синтез стресового гормону рослин – етилену. Додатково препарат містить комплекс амінокислот рослинного походження та фізіологічно обумовлені кількості органічних кислот – саліцилової, бурштинової, яблучної, а також полісахариди рослинного і мікробного походження. Компоненти препарату в комплексі забезпечують швидкий вихід рослин зі стану стресу та їх адаптацію до дії несприятливих факторів у подальшому.
- містить еліситори індукованої системної стійкості рослин;
- сприяє ефективній адаптації рослин до дії несприятливих факторів у подальшому;
- має високу фізіологічну та економічну ефективність.
| Культура | Період застосування | Норма витрат препарату, л/га | Норма витрат робочого розчину, л/га |
|---|---|---|---|
| Зернові культури | До появи прапорцевого листка | 0,4 - 0,5 | 150 - 250 |
| Після появи прапорцевого листка | 0,7 - 0,8 | 150 - 250 | |
| Кукурудза, соняшник | До появи 7-го листка | 0,5 - 0,6 | 150 - 250 |
| Після появи 10-го листка | 0,8 - 1,0 | 150 - 250 | |
| Зернобобові, ріпак | До фази цвітіння | 0,4 - 0,5 | 150 - 250 |
| У фазу наливу зерна | 0,6 - 0,7 | 150 - 250 | |
| Овочі відкритого ґрунту | Протягом вегетації | 0,7 - 1,5 | 150 - 250 |
| Плодові культури | Протягом вегетації | 0,7 - 1,5 | 450 - 600 |
Протягом усього періоду вегетації рослина часто піддається дії стресових чинників: високих та низьких температур, недостатнього або надмірного зволоження, хімічного отруєння пестицидами, впливу патогенних організмів, дефіциту елементів живлення, механічним ушкодженням тощо, які можуть суттєво гальмувати її ріст і розвиток. Як наслідок – значне зниження врожаю та його якості, а інколи і повна загибель рослин.
Рослини, як і кожен живий організм, мають власні системи опору несприятливим факторам довкілля – 1) набуту або обумовлену генотипом і 2) індуковану, тобто отриману за впливу стресу в період вегетації. У першому випадку ключовим медіатором є саліцилова кислота. При активації індукованої системної стійкості сигнальними сполуками виступають жасмонова кислота та гормон етилен. Сам собою цей механізм захисту є менш ефективним, ніж генетично детермінована стійкість, проте ці процеси не виключають один одного, а ,навпаки, доповнюють.
Для активізації опору рослин стресовим факторам різноманітні компанії намагаються активувати їх генетичну стійкість, використовуючи для цього препарати на основі аміно- і карбонових кислот, фітогормонів, етиленгліколів, мікроелементів тощо. Так, усі вони певною мірою активізують природний імунітет рослин і спонукають їх до опору негативним явищам довкілля, проте такий підхід реалізує лише частину потенціалу стресостійкості рослин.
Не менш важливим механізмом адаптації рослин є запуск індукованої системної стійкості, еліситорами (активаторами захисної реакції) якої слугують агрономічно корисні мікроорганізми. Синтезовані ними сигнальні сполуки імітують вплив помірних стресів, викликаючи, таким чином, «загартовування» рослин. Механізм ефективної дії препарату «Евітар» пов’язаний із використанням двох сигнальних молекул-активаторів індукованої стійкості рослин – трегалозо-6-фосфату, який активізує синтез жасмонової кислоти, та мікробного ферменту дезамінази 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислота, що гальмує у рослин надмірний синтез стресового гормону – етилену.
Додатково препарат збагачено фізіологічно обумовленими кількостями аміно- та органічних кислот – саліциловою, бурштиновою, яблучною, а також полісахаридами рослинного та мікробного походження. Такий комплексний підхід забезпечує швидкий вихід рослин зі стану стресу та їх адаптацію до впливу несприятливих факторів у подальшому.
